Pозмір шрифта: Кольорова схема: Зображення: Міжбуквенний інтервал:
A A A
дрібний / середній / великий
Звичайна версія

В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського проходить виставка до 150 –річчя від дня народження Лесі Українки

20 Лют о 15:45
142
A A A

«­Їхала я сюди просто рятуватися», так написала в листі до Михайла Павлика про свій перший приїзд в Чернівці у квітні 1901 року, тобто 120 років тому, Леся Українка.  На той момент їй виповнилося 30 років, перед цим в Берліні вона мала дуже важкі операції (перенесла кілька важких операцій на кістках та суглобах рук і ніг), які давали їй надію на часткове одужання. І вона щойно пережила одну з найболючіших і найтрагічніших втрат у своєму житті – в Мінську, в неї на руках помер близький друг Сергій Мержинський. Леся Українка захотіла приїхати до Чернівців, насамперед до Ольги Кобилянської, щоби знайти тут бажаний душевний спокій та розуміння. Треба одразу сказати, що її сподівання справдились.

Колектив Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського запрошує пройтися подумки тими ж вуличками, місцями, притишивши ходу там, де ступала Леся Українка в нашому місті.

“Нехай це буде вдячною свічкою пам’яті цій світлій і тендітній жінці. Звичайно, ми будемо цю подорож здійснювати цілковито в компанії Ольги Кобилянської й того невеликого товариства, яке їх обох оточувало, яке вони збирали довкола себе в Чернівцях” йдеться у зверненні.

Отже, перше знайомство Лесі Українки з містом відбулося тоді, коли у Львові «невважаючи на всякі принади, у п’ятницю (13-го) сіла в Schnellzug (кур’єрський поїзд) і за 6 годин була вже в Чернівцях». У листах до рідних та друзів вона вже вказує адресу: Oesterreich Czernowitz str Nowyj Swiat 61 bei Frl. Olga Kobylanska (Австрія, Чернівці, вул. Новий Світ, 61, у п. Ольги Кобилянської). За цією адресою, нині вулиця Т.Шевченка, 83, в 1901 році вона проживала тричі.

Зустрічала Лесю Українку вся сім’я Кобилянських дуже тепло і з повагою до її тяжкого духовного та фізичного стану. Особливо піклувалися про її здоров’я мама О. Кобилянської «Свята Анна», як зі святістю її називала сама Леся Українка. І, звичайно ж, сама панна Ольга.

Саме тут, на другий день після приїзду, її першим відвідав Василь Стефаник. Сюди до неї заходив також Осип Маковей, з яким вона з цікавістю спілкувалася. Як письменник і редактор, він справив на неї дуже приємне враження. Тут у неї гостювали Євгенія Ярошинська, художник Юстин Пігуляк та його дочка Євгенія. А Леся ходила відпочивати в садочок до художника, котрий жив навпроти за адресою: Новий Світ, 48 (нині – Шевченка, 84).

Уже коли вона трохи відпочила, то  в товаристві Євгенії Пігуляк та Осипа Маковея здійснила романтичну подорож фіакром на гору Цецино – гордість чернівчан. На той час на її вершині ще збереглися залишки староруської фортеці. Змучена духовно і фізично, Леся не мала сили на довгі прогулянки і тим паче не потребувала гучного товариства. Проте вони з панною Ольгою вибиралися на прогулянки до міського парку, який називався тоді Народний, або Публічний Сад (нині це – парк ім. Т. Шевченка).

На цей час припадають відвідини ще однієї чернівецької адреси, яка пізніше стала знаковою в їхньому житті. Йдеться про поважне фотоательє Яна Кржановського, розташоване на розі вулиць Панської та А. Кохановського. Сьогоднішня адреса фотоательє – вул. О. Кобилянської, 16. Відвідини увінчалися хрестоматійно відомою світлиною.

І ще одна споруда в Чернівцях гостинно приймала Лесю Українку в ті дні. Це – Український Народний дім, за адресою: Петровича, 2.  Тут 22 травня 1901 року вона вперше увійшла у велике товариство, де українська громада влаштувала вечір на її честь.

Коли в 1903 році знову гостро озвалася хвороба, вона погостювала два тижні – з 5 по 19 червня 1903 року. Поселилася в невеличкому будиночку за адресою: Sterngasse, 6 або Зоряна, 6 (нині – вулиця Костянтина Томащука, 6). На ньому є меморіальна дошка із зображенням обох письменниць.

На прохання Павлика, який планував видати листи М. Драгоманова, вона відвідала професора Степана Смаль-Стоцького, який жив на вулиці Ландгаузґассе, 2 (нині – Шептицького, 31), і чернівецьких етнографів М. Бучинського та І. Купчанка. Навідувалася на Турецьку, 4 – до шкільного інспектора Омеляна Поповича у справі особистої бібліотеки Юрія Федьковича та його освітньої діяльності. А ще вони ходили з панною Ольгою на Гарбуз-гору, і Леся просила Осипа Маковея, щоб він їх туди супроводжував. Ця місцевість знаходиться за Резиденцією митрополитів, з якої добре видно околиці міста і Прут, а сьогодні це – парк імені Юрія Федьковича.

Листування з Ольгою Кобилянською тривало майже до останніх днів життя Лесі Українки.

“Лесю, Вас пам’ятають в Чернівцях і на зеленій Буковині!” “Ви заслужили це своєю працею і многотрудним життям!”

Детальніше про відвідини Лесі Українки Чернівців можна дізнатися за посиланням http://www.dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=1232543

 


Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter